ВО "Свобода"

ENG

7 червня 2016
"Цю війну неможливо припинити - її потрібно виграти". Пам'яті Сашка Коваля
"Цю війну неможливо припинити - її потрібно виграти". Пам'яті Сашка Коваля

Цього року Сашкові Ковалю мало виповнитись усього 19 років. Та 1 січня він загинув за спокій в Україні. Цей юнак без вагань пішов добровольцем на російсько-українську війну, бо вважав за обов'язок боротись за мирне життя української нації.

"Він був взірцевим націоналістом, спраглим до дії для становлення Української держави. Пам'ятаю, як Сашко завжди наполягав на тому, що молодь повинна загартовуватись для боротьби із ворогами України. Здоровий спосіб життя був основою для нього. Не було жодного вишколу на Буковині, де б він не побував. Це, здається, ще з народження було закладено в ньому. Ми познайомилися тоді, коли у Хотинському районі сформувалася молодіжна організація "Студентська Свобода", і саме він очолив цей рух", - згадує голова "Студентської Свободи" Денис Шутак.

Хотинський Майдан
Хотинський Майдан

"Все, що можна сказати доброго - це про Сашка. Він ніколи не зраджував націоналістичній ідеї. Для нього Степан Бандера завжди був головним взірцем у всіх починаннях. Саме Сашко, будучи ще школярем, організував Майдан у Хотині 2014 року. А вже по закінченню навчального закладу він твердо вирішив, що повинен вирушати на Донбас, захищати спокій рідної землі. Обіцяв мамі, що повернеться, але, на жаль, вірні сини держави та чисті душею люди йдуть із життя швидше, - поділився власними спогадами побратим загиблого Євген Андронович. - Коли почались масові вбивства на Майдані, юнак втік із дому до Києва, щоби там стояти пліч-о-пліч зі своїми побратимами. Впродовж свого життя Сашко твердо вірив, що націоналізм для українця має бути на першому місці, адже саме так ми досягнемо розквіту України".

Також юного Олександра Коваля знав і голова Чернівецької обласної організації Ярослав Когутяк: "Познайомились, ми із Сашком ще в 2012 році, коли я очолював Хотинську районну організацію ВО "Свобода". Саме тоді він і став головою "молодіжки", а всі акції в подальшому проводилися під прапорами "Соколу". Юнакові завжди був притаманний максималізм, тобто він все доводив до кінця - або ж справу взагалі не починав. З тих часів молодіжний націоналістичний рух в Хотині активно розвивався. Сашко збирав навколо себе свідому молодь і намагався донести до людей націоналістичну ідею.

За два роки своєї діяльності юнак перетворився у дуже організовану свідому ідейну людину, яка прагне змін для України. Сашко добивався від місцевої влади ефективних дій для розвитку міста. Ми разом працювали в екологічному напрямку, разом з ним ми добивались збільшення зелених насаджень, прибирання засмічених територій та дотримання правил благоустрою.

На війні із другом
На війні із другом

Здавалося б, що в свої роки Сашко повинен думати про юнацькі справи, та цей хлопець мислив, як доросла людина. На кожну проблему в нього був свій погляд. Він знав від початку до кінця основні правила діяльності націоналіста. Пригадую, в день вшанування пам'яті Героїв Крут Сашко організував зустріч, де ми спілкувались та аналізували перебіг подій тих часів. Він професійно розглядав схеми бойових дій під Крутами, зачитували спогади родичів тих, хто загинув. Я запам'ятав слова Сашка, коли він твердо сказав, що тоді дії влади призвели до втрат нашого війська, так і тепер історія повторюється.

Перед тим, як юнак повинен був вирушати на Донбас, ми багато спілкувалися, адже Сашкові як добровольцю потрібна була допомога із амуніцією. Розповідав, що твердо вирішив йти на війну. І залишиться у складі "АЗОВу", адже вважає такий крок необхідним. Я підтримував його рішення, адже знав, що його кроки завжди свідомі. І от, коли привезли тіло юнака, з машини винесли його рюкзак… Це все, що залишилось".

Для своїх друзів та родичів, Олександр Коваль назавжди залишився героєм. Тим свідомим, юним хлопцем, для якого Ідея Нації була життям.

Сашко на Сході
Сашко на Сході

"Він з дитинства знав, що таке націоналізм, - пригадує матір загиблого Світлана Кондратюк. - Бувало, що у нас виникали суперечки, адже, як і кожна матір, я завжди переживала за свою дитину. Коли почалась революція, Сашко втік із дому, щоб я не знала, куди він вирушив. Я змирилась з тим, що мій син став дорослим у такі ранні роки. Я й не змогла його зупинити, коли Сашко вирішив піти добровольцем на війну. Під час розмов він обіцяв, що повернеться, що приїде додому і ми будемо разом. І я не звинувачую його, що не дотримав обіцянки. Для мене мій син назавжди залишиться героєм. Хоча й важко… Адже я його ніколи вже не обійму, не почую його голосу, він не поділиться зі мною своїми дорослими світлими думками.

Мій син був надзвичайно хорошою, ввічливою та товариською дитиною. Він завжди проявляв активність у громадському житті. Здавалося б, що до людини з такими дорослими поглядами на життя потрібно звертатись Олександр, але й дотепер для мене і для всіх побратимів він залишиться Сашком".

Довідка. 1 січня 2016 року свободівець Олександр Коваль загинув під час бойового завдання під Маріуполем. З 2015 року боєць проходив військову службу у полку "Азов". У березні 2016 року Сашку Ковалю відкрили пам'ятну дошку у місті Хотин.

Як і під час похоронів, так і під час відкриття меморіалу, вшанувати пам'ять Героя прийшли сотні його побратимів та посестер. А для хотинців боєць назавжди залишиться прикладом мужності та відданості.

Герої не вмирають!

Іванна Капустянська, прес-служба Чернівецької обласної організації ВО "Свобода"