ВО "Свобода"

ENG

6 липня
Ірина Фаріон: Мова ‒ це не засіб комунікації. Це перший і останній бастіон захисту держави
Ірина Фаріон: Мова ‒ це не засіб комунікації. Це перший і останній бастіон захисту держави

У Чернівцях побувала відомий мовознавець, доктор філологічних наук, член Політради ВО "Свобода" Ірина Фаріон. Говорячи про мету візиту, вона зазначила, що мала нагоду бути опонентом на захисті докторської дисертації Ірини Царалунги з історії мови. Також свободівка розповіла про ситуацію навколо виборів-2019, про ініційований націоналістами Антиолігархічний пакет тощо.

За словами свободівки, "це було великою розкішшю ‒ опонувати на тематиці, яка тривалий час була для нас, українців, за сімома замками".

"Людина зробила колосальну роботу, дослідивши пам'ятки української мови XIV-XV століть. Це математика мови, найвищий пілотаж історії мови, коли через терміни, фонетико-морфологічні форми ти доводиш автентичність мови, яка схована у чужому правописі. І ти маєш розкодувати цей чужий церковно-слов'янський правопис і показати через нього питомість нашої мови. Тобто людина опрацювала 9 тис. прикладів, на основі яких робить висновок про те, що народна стихія вже вривалась у мову в XIV-XV століттях. Бо проблема українців ‒ у постійній роздвоєності нашої свідомости: думають однією мовою, розмовляють іншою, третьою ще часом послуговуються", ‒ зауважила Ірина Фаріон.

Звідси, на її переконання, в українців низка проблем. Бо якщо "ми не будемо глибоко студіювати історію мови, то стає зрозуміло чому нам так складно сьогодні в гуманітарній царині і в гуманітарній політиці. Тому дуже важливо, що історична мова, нарешті, відродилася, бо це була та царина, коли українців до дослідження мови не пускали глибше, ніж у XIV ст. Бо начебто до XIV ст. була єдина спільність ‒ "давньоруський язик". А тут, нарешті, ми маємо можливість це робити. І відбувається таке, на жаль, в печальний час, коли відходить стара генерація дослідників мови. Але ця стара генерація поле засіяла, і ці зерна вже зійшли. Ми шукаємо одне одного, допомагаємо, аналізуємо історичні пам'ятки ‒ наче обробляємо грядку своєї землі, яка обов'язково дасть плоди".

Наразі це дається дуже важко, ті, хто бореться за виживання мови, стикається з суцільним спротивом її політичних опонентів. Як приклад ‒ бурхливі пристрасті в прямому ефірі, коли журналіст Дмитро Гордон ледь не звинуватив Ірину Фаріон у тому, що її завербували співробітники ФСБ. Сталося це після того, як Гордон заявив, що всі громадяни України повинні володіти українською мовою, але не можна, мовляв, забороняти розмовляти іншими мовами й примушувати вчити українську. Народний депутат України VII скликання відповіла, що категорично не сприймає такої позиції і що "мова ‒ це не зі сфери вподобань. Це категорія влади: чия мова ‒ того й влада". І додала, що в цьому питанні потрібно діяти жорстко й безапеляційно.

Про принциповість у питаннях мови Ірина Фаріон говорила і в етері чернівецького телеканалу. Вона пригадала нещодавні події в Маріуполі, де наш військовий забажав собі меню українською мовою, а йому охоронець через це розбив щелепу: "Поки українець не буде агресивним і експансивним на власній землі, його будуть бити і ми будемо аналізувати явища повної дискримінації українців. У нас не дискримінують жодний етнос: ні московитів, ні угорців, ні румунів, ні поляків. У нас дискримінують тільки українців. Чому? Тому що українці їм це дозволяють. Якби українці били в щелепу кожному москворотому ‒ такого б не було. І війни б не було. Тому поки наших б'ють, маємо бити й ми. Ці люди визнають тільки один спосіб ‒ силу. Якщо до них не доходить наша інтелектуальна, моральна, духова сила, то треба застосовувати силу фізичну".

"Що з того, що у нас є 10 стаття Конституції? Що з того, що у нас є рішення Конституційного Суду, де чітко зазначено, що українська мова є обов'язковою абсолютно в усіх царинах життя? Що з того, що у нас є Кримінальний кодекс, який має карати тих, хто не виконує рішення Конституційного Суду? Тож якщо закони не працюють і людина не може себе захистити себе, тоді нехай вступає в силу людський суд ‒ суд Лінча".

Непокоїть, що чимало людей не розуміє до кінця важливість державної мови, мовляв, "яка різниця ‒ якою мовою?".

"То скільки цьому народу і собі маємо пояснювати, що мова ‒ це не засіб комунікації? Це ‒ кордони нації. Це перший і останній бастіон захисту держави. Ми скільки років не мали держави… Чому ми відродились? Бо мали мову. І у вас тут, на святій Буковині, і на Галичині, і по всій Україні ми її зберегли ‒ нашу українську мову, а, значить, зберегли саму державу".

На переконання свободівки, в Україні мова має виконувати функцію соціяльного ліфта.

"Не знаєш мови ‒ не отримаєш освіти, не отримаєш освіти ‒ не матимеш гідної роботи. Перша умова здобути освіту ‒ через ЗНО. Що робить в Україні міністр освіти Гриневич? У законі "Про вищу освіту" вона заводить у статтю 48 пункт "Право тестуватися мовою національних меншин". Що ми отримуємо? В результаті на Закарпатті, зокрема у Береговому, 60 % дітей не складають ЗНО з української мови. Цього року на ЗНО бачимо ще печальнішу картину: 14% не складають ЗНО з української мови і трохи більше 14% ‒ з історії України. Це два предмети, які в Україні під загрозою. Сталося це ще тоді, коли після Діми Табачніка міністром освіти став закамуфльований "европеєць" на прізвище Квіт. Він видав наказ, відповідно до якого, скасовується наказ попереднього міністра Вакарчука про обов'язковість у всіх вишах історії України і української мови. В результаті в українських вишах починають масово вилучати українську мову як мову професійного спілкування, а також викидають з програми предмет "Історія України".

Далі Гриневич зливає два предмети ‒ "Історію України" і "Всесвітню історію" ‒ в один і вже у 5 класі діти мають не "Історію України", а "Вступ до історії".

Але й це ще не все. Підручник для 5 класу проходить дивовижну експертизу, яка називається "Антидискримінаційна експертиза", відповідно до якої, вилучається навіть поняття "колискова пісня". Тобто виходить, що не потрібно українцям колискових пісень!

Що ще роблять автори цього підручника? Вони забирають з підручника навіть українські прислів'я. Далі ‒ найстрашніша річ: його автори ставлять запитання: скільки було указів про заборону української мови і чим це було зумовлено? Знаєте, що пише експерт одного з Харківських вишів на прізвище Остапенко? Вона пише (ви тільки вдумайтесь!), що це є дискримінація і питання має націоналістичне забарвлення! То я хочу запитати: суспільство усвідомлює, кого воно привело до влади через "Народний фронт"?" ‒ наголосила Ірина Фаріон.

Прес-служба Чернівецької обласної організації ВО "Свобода"