ВО "Свобода"

ENG

17 січня
У Вижниці депутати-свободівці та громадські активісти домагаються повернення історичних назв об'єктам культурної спадщини
У Вижниці депутати-свободівці та громадські активісти домагаються повернення історичних назв об'єктам культурної спадщини

У місті Вижниця, що на Буковині, небайдужі люди за підтримки свободівціів намагаються повернути населеним пунктам та об'єктам культури їхню історичну назву.

За словами голови фракції ВО "Свобода" у Вижницькій міськраді Іллі Стринадка, до депутатів націоналістичної фракції під час прийомів та публічних заходів неодноразово зверталися громадяни, які нарікають, що в повідомленнях, опублікованих у ЗМІ, соцмережах, на рекламних щитах і панелях трапляється недостовірна інформація про пам'ятники культури Вижниці, що підлягають обліку, вивченню та охороні.

"Місто Вижниця занесене до Списку історичних населених місць України ІІІ категорії, затвердженого у 2001 р. постановою Кабінету Міністрів як місто з частковою збереженістю старовинної містобудівної структури і невеликою кількістю об'єктів культурної спадщини, але таких, що відіграють активну роль в їхній структурі й архітектурному обличчі", - каже свободівець Ілля Стринадко. Краєзнавець розповідає, що на замовлення Вижницької міськради (угода № 14 від 2013 р.) малим приватним підприємством "Архітектурна майстерня "Симетрія" м. Львова був розроблений історико-архітектурний план Вижниці. Проведено інвентаризацію історичної забудови, аналіз історичного розвитку планувальної і об'ємно-просторової структури поселення, визначено цінність складових частин міського історичного середовища. Важливо, що в результаті натурних обстежень та досліджень іконографічних даних у 2013 р. виявлено чимало нових об'єктів, пропонованих до Переліку об'єктів культурної спадщини, які разом з наявними пам'ятками архітектури, історії та мистецтва місцевого значення, були підставою для визначення межі історичного ареалу на території міста.

За його словами, вже при проектуванні і реалізації першого історико-архітектурного плану міста були допущені грубі помилки, пов'язані з частковим посиланням на недостовірну і сумнівну інформацію. Так, у розділі 1. "Історичний та планувальний розвиток населеного пункту" не відображено, що село Виженка і річка Виженка в документах, які збереглися, називалися певний період Вижниця (Горішня Вижниця) і цьому є підтвердження - "Звернення до єпископа Буковини з нагоди відбудови згорілої церкви у Вижниці" від 15 червня 1787 р., а також у листі до консисторії від 21 квітня 1848 р. та інших офіційних документах, які зберігаються в Державному архіві Чернівецької області.

Ці факти опубліковано та більш детально описано в книзі Іллі Стринадка "Вижницька православна громада". Там, зокрема, зазначено, що в даному недопрацьованому історико-архітектурному плані не вказано скит у Вижниці (збудований у 1694 р.), у якому в 1776 році проживало сім черниць. А Свято-Іванівська церква з 1792‒1928 рр називалася Миколаївською (наказом від 28 квітня 1928 р. єпархіальна рада прийняла рішення зберегти її під назвою Святого Івана Хрестителя). Відповідно була допущена помилка і в назві нинішньої Свято-Михайлівської церкви ‒ у розробленому історико-архітектурному плані її названо Миколаївською, яка в дійсності мала попередню назву (з 17/30 вересня 1923 р. ‒ 17 червня 1962 рр.) Свято-Успенську. Крім перерахованих помилок і упущень, які повторюються і в інших розділах історико-архітектурного плану, присутні й інші помилки та неточності, які поширюють у ЗМІ не тільки пересічні громадяни, але й науковці, серед яких Коротун І.В. (у 2014 р - завідувач кафедри архітектури Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича) та Довганюк А.І. (у 2014 р - асистент кафедри архітектури ЧНУ) та ін.

Щоб не втрачати наявний потенціал розвитку туризму різних видів (археологічні, етнографічні, історичні, архітектурні пам'ятки, об'єкти природно-заповідного фонду на території Вижницької міської ради), фракція "Свободи" у Вижницькій міськраді пропонує внести зміни і доповнення до історико-архітектурного плану міста, - зазначає свободівець Ілля Стринадко.

Він пропонує до переліку культурної спадщини внести об'єкти, що не увійшли у розроблений історико-архітектурний план, зокрема як втрачені забудови:

- пам'ятну каплицю у Горішній Вижниці (біля нинішньої Свято-Іванівської церкви) з написом на камені: "До цего місця доходила чума і татарська навала. Цю каплицю збудовано в 1860 р". Цей український напис знищили румуни в 1935 р.;

- скит (1776 року тут проживало сім черниць) і церкву Святого Миколая, заснованих у 1694 р. Радівецьким єпископом Миколаєм Васілієвичем;

- Свято-Михайлівську церкву, яка згоріла у 1785 р. на території цвинтаря по вул. Л. Кобилиці;

- церкву Арх. Михаїла, яка діяла у першій половині XVIII ст. на території цвинтаря по вул. Л. Кобилиці;

- церкву Успіння Пресвятої Богородиці (1867 р.), яка згоріла 10 липня 1909 р. на території нинішньої Свято-Михайлівської церкви по вул. Л. Кобилиці, 5;

- єврейський темпль у Вижниці (розташовувався біля друкарні);

- церкву Святих апостолів Петра і Павла у Вижниці, колишня вул. Леніна (Українська), 48, яка була розібрана у 1980 р.

Також об'єкти:

- символічну могилу борцям за волю України (1993 р.);

- пам'ятну каплицю на честь 75-річчя з дня проведення Буковинського віча;

- могилу священика Алексія Коморошана, помер у 1836 р. (могила на старому цвинтарі, на колишньому церковному подвір'ї Арх. Михаїла);

- могилу священика і громадського діяча Степана Маланчука (1872-1939), похованому на подвір'ї Свято-Миколаївської церкви Виженки;

- могилу Миколи Павлусевича на вижницькому цвинтарі, викладача Вижницької гімназії, громадського діяча;

- могилу Івана Гайдука на вижницькому цвинтарі, вчителя, громадського діяча, репресованого;

- могилу Омеляна Гайдука (1930-2001) на цвинтарі Свято-Іванівської церкви, художника, громадсько-політичного діяча;

- могилу Валерія Жаворонкова (1940-2016), художника, педагога, директора Вижницького коледжу прикладного мистецтва;

- могили учасників АТО Віталія Крутофіста (1986-2016), Олега Косована (1985-2016), Василя Паламарюка (1981-2015).

"У зв'язку з цим фракція "Свободи" у Вижницькій міськраді звернулась до голови Винницької міськради О. Чепіля з проханням підтримати цю ініціятиву і знайти можливість коштом міського б'юджету надрукувати книгу з усіма змінами і доповненнями, провести паспортизацію об'єктів культурної спадщини та включити їх до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також ушанувати видатних особистостей та історичні події шляхом спорудження нових пам'ятників та встановлення меморіальних дощок", ‒ повідомив Ілля Стринадко.

Питання, порушене свободівцями, включили до порядку денного сесії Вижницької міськради, що відбудеться у лютому.

Прес-служба Чернівецької обласної організації ВО "Свобода"